Поливає дощик. Обважніли квіти
І пригнулись низько, низько до землі.
Від дощу рясного зеленіють віти
І синіють ніжно проліски малі.
Небо затяглося, сонечка немає,
Та чого журитись… Щастя в дім прийшло!
Це ж весна-красуня йде по ріднім краю
І несе вологу, радість і тепло.
Скоро, зовсім скоро все зазеленіє,
На подвір’ї буде гарно, як в раю!
Хмарки розійдуться, сонце заясніє
І усе заквітне в рідному краю.
А роса заграє в сонці веселково,
Відіб’ється в краплі вся краса землі.
Ми в своєму домі заживем щасливо,
У своєму домі, на своїй землі.