Ну, ось і жовтень туманіє,
Мов молоком залите все.
На сході сонце рожевіє,
Сюрпризи осінь нам несе
У жовтім листі і в тумані,
В холодній і важкій росі…
Повсюди квіти полум’яні
Пишаються в п’янкій красі.
Та листячко в садку рідіє
Летить додолу із гілля.
Травичка де-не-де рудіє,
У жовтім килимі земля…
І буде дощик йти частіше
Прийдуть на землю холоди…
І стане сіро та сумніше,
Що хоч із дому не ходи…
Але ще будуть й дні погожі,
І сонечко пошле тепло.
Та дні тепер на миті схожі —
Лиш встало сонце та й лягло…
А ночі довгі, горобині
Постукають до нас в вікно…
Та це ще буде, а от нині
Ще тепло й гарно все одно.
Хоч жовтень вже і на порозі,
Земля ще радістю цвіте.
Простує осінь по дорозі,
Сміється листя золоте…