Надія Красоткіна

Привид світової війни

Який же ненадійний світ сьогодні,
Кругом палає вогнище війни.
Які тривожні явища погодні,
Що деколи приводять до пітьми.
Та то природа, що людина вдіє?
То вибухне вулкан, дрижить земля…
Та був би мир, то є в людей надія,
Прийде весна — засіємо поля…
А зараз гірше, бо війна палає,
То тут, то там у світі йдуть бої…
Хоч терориста в світі кожен знає,
Та інтереси у держав свої,
Своя сорочка ближче всім до тіла.
А як там хто, то вже не їх печаль…
Коли кому голівонька боліла
За знищені народи… Дуже жаль…
Та ця війна не пройде стороною,
Усіх зачепить, світ увесь займе.
І стане все руїною одною,
Вона сплюндрує й знищить все земне…
Та сподіваються — Росія не посміє!
Всі ж мають зброю грізну і страшну.
На підсвідомості надія ще жевріє,
Що обійдуть вони свою війну
І будуть жити, будуть процвітати,
Але тепер уже не та пора.
Всі будуть в довгих муках помирати,
Бо ця війна — не віртуальна гра.
Якщо почнеться — все іде до того,
То усьому і всім кінець прийде.
Бо не було страшнішого нічого
На цій землі ніколи і ніде.

Відгуки

Social comments Cackle