Надія Красоткіна

Прийшла зима сира, з дощами

Прийшла зима сира, з дощами,
Кінчався високосний рік.
І відбулися зміни з нами,
Ми повели подіям лік.
Так сталося всього багато,
Відкрився світ нових доріг.
І непокора, наче свято,
Окрилила й збудила всіх.
І вийшли раптом ми із дому
На площі й вулиці гуртом.
Покірність скинули відому,
Простилися з примарним сном
І подивились світу в очі,
Й побачили себе у нім.
Ми люди горді і робочі,
То ж вільно й праведно живім,
Не йдім покірними рабами,
Як «старший брат» усім велить.
Свій край збудуємо ми самі
І будемо у ньому жить
По-європейськи, так як люди,
У правді, в мирі й доброті.
В Новому році хай так буде
І завжди в нашому житті!
Бо помаранчеве світило
Уже зійшло на небокрай.
Воно — веселку засвітило
І розбудило рідний край!
І люди встали, піднялися,
Щоб жити і дітей ростить.
Ми, українці, — відбулися
І вільно будемо всі жить!
Та рідну мову збережемо —
Душі наш веселковий цвіт.
Себе поміж людьми знайдемо
І вільними підемо в світ!
То ж хай усе так справді буде —
Хай щастя рік Новий несе.
Ми, українці, щедрі люди,
Хай добре здійсниться усе!

Відгуки

Social comments Cackle