Надія Красоткіна

Прийшла пора з гніздечка відлітати

Ну, от і все… Закінчились уроки
І перед нами зараз сто доріг.
Ми зробимо останні наші кроки
І свій шкільний покинемо поріг
Уже назавжди. Ми повиростали,
А тут дитинства нашого пора.
Цієї миті ми усі чекали,
Та в школі все для нас було, мов гра.
Тут сміх і радість, щирі друзі, мрії,
Пісні веселі, перші почуття.
І сподівання чисті, і надії,
І світлі роки нашого життя…
А далі в кожного уже своя стежина,
Свій вибір, доля і свої путі.
Та в серці школа лишиться єдина,
Її ми не забудемо в житті.
Бо тут ми світ цікавий пізнавали,
Дружити вчились, жити між людьми…
Тут дужі клени листячком шептали.
Росли в теплі, в добрі й любові ми.
Прийшла пора з гніздечка відлітати,
Прийміть уклін доземний, вчителі.
Ми хочемо сьогодні вам сказати,
Що ви — найкращі люди на Землі!

Відгуки

Social comments Cackle