Проект цікавий! Має право жити!
Хоч важко пробиватися йому.
Бо дехто хоче щось на злість зробити,
Щось інше протиставити цьому.
Хай протиставить щось своє, як вміє,
Але щоб краще і передове.
Від заздрості і люті хтось біліє,
Бо бач, його заділо за живе…
Чому ж так знищити усе ми раді,
Ліквідувати і любов, й тепло?
Щоб стати у прогресу на заваді?
Щоб, як колись, однаково було?
Та годі вам! Одумайтеся, люди.
Той час пройшов. До кращого пора!
Нічого, як колись, уже не буде,
Бо зовсім інша зараз дітвора.
Засвоюють нове все блискавично,
А все старе в них викликає сміх.
Й на зорі дивиться уже не поетично,
А з точки зору користі від них.
Але дітей всьому потрібно вчити,
І розуму, і мудрості, й труду.
А головне із них Людей зростити,
І щоб вони не втрапили в біду.
А з добрим серцем йшли по білу світу
І сонце у душі своїй несли.
І здобували з радістю освіту,
Та добрими і чесними були.
Тому проект цей має право жити,
А ваша воля — йти туди чи ні.
Тут головне — дітей добру навчити
І мудрості, здається так мені.