Прокинувсь ранок в білому тумані,
Що сад і ліс, і поле застелив.
Навколо все сприймається в омані
Так, наче молоком хтось світ залив.
І тихо-тихо, вітер не шелесне,
Туман висить і тиша навкруги.
І навіть у ріці вода не сплесне,
Відпочивають сонні береги…
І небо біле, і земля біліє…
Туман осінній забілив усе.
В саду калина лише червоніє,
Контрастний колір у пейзаж несе.