Найбільш за все ми хочемо весни,
Бо ця пора усім дає надію.
Вже прокидатись починають ясени,
І кожен в серце допускає мрію,
Що понесе у сині небеса
До самих зір, що стануть зовсім близько.
Захопить серце свіжість і краса,
Засяє все від сонячного блиску.
І усміхнеться квітами земля,
І небо волошково засиніє.
Покриються травичкою поля —
В краю моєму просто завесніє!