Після дощу повітря можна пити,
Воно пахуче, чисте і густе…
Приємно навіть просто походити,
І всі ми добре знаємо про те,
Що в час такий і радісно, і тихо,
І затишно на серці й на душі.
В природі спокій і заснуло лихо,
Десь по дорозі з сумом ідучи.
Розлився спокій горами й полями
І думка горнеться спокійна і ясна.
Земля умита щастям і дощами,
І добрістю аж променить вона.
І так приємно в час такий пройтися,
Та спокій увібрати у серця.
Тихесенько шумить осіннє листя,
А думи вічні… Їм нема кінця…