Надія Красоткіна

Ранкова прогулянка

Як тільки сонечко зійшло
Вже хочеться на волю,
В ранкове літечко, в тепло,
Туди, де роси в полі.
Де туманіють береги
І все росою вмите.
Й довкілля рідне навкруги
Все сонечком залите.
Де ллються трелі солов’я,
Кує зозуля долю.
Де пісня в кожного своя
І вітерець по полю
У травах лащиться собі,
Купається у річці.
У небі фарби голубі
І хмарки у водичці.
Чарівні квіти — чудеса!
Усе прийшло, щоб жити.
Куди не глянь — така краса!
І як тут не радіти…

Відгуки

Social comments Cackle