А світ непередбачуваний дуже,
Не все у ньому плавно й гарно йде.
Бо хтось від болю та нудьги нездужа,
Когось не та дорога вдаль веде.
Хтось втратив віру і не має сили,
Іти правдиво, чесно у житті.
Когось не ті вітри в житті носили,
Й не те він мав у серці й на меті.
Але за все у цім житті воздасться:
За слово, діло, думку і труди…
Й уникнути розплати не удасться,
Хоч де б не був і не пішов куди.
За все в житті потрібно заплатити,
І повернути всім-усім борги.
Тому потрібно чесно й світло жити,
Здолати гори, мури і сніги.
Хоч це нелегко, але як інакше?
Свій шлях повинен кожен з нас пройти.
Таке життя-буття у світі наше,
І кожен мусить сам себе знайти.
Й прожити чесно й праведно у світі,
Комусь добро і радість принести,
Для когось світлим вогником світити,
Комусь свою любов, тепло нести…
Бо ж кожен з нас у світі цім — людина,
Творець любові, щастя, доброти.
Тому і жити праведно повинна,
Бо ж не тварина, а людина ти!