Яке це щастя мріяти й любити,
Іти стежками по святій землі.
Яке то щастя просто в світі жити,
І зустрічати в морі кораблі,

Що виринають десь з-за виднокола,
Ловити сонця перші промінці,
І бачити п’янку красу довкола
Як зайчик сонячний купається в ріці,

Як зацвітають на світанку квіти,
А соловейко чисту п’є росу.
І як росте майбутнє наше — діти,
Яке це щастя — бачити красу.

Світ чарівний, у нім краса і сила,
Й загадка нерозгадана живе,
А та Земля, що нас усіх зростила,
Кудись у чорнім космосі пливе.

Людина кожна дуже мало знає,
І людство ще висот не досягло,
Але душа поміж зірок літає,
І хочеться, щоб більше знань було.