Надія Красоткіна

Світ і ми

То дощ, то літнє сонечко сміється,
То вітерець між гіллям шелестить...
То хмара знову дощиком проллється,
То раптом в небі сонце заблищить.
Така погода. Але це прекрасно,
Всі забаганки може вдовольнить.
Бо хочеться комусь, щоб стало ясно,
А іншим добре, коли дощ шумить.
Та людям догодити дуже важко.
У кожного свій настрій, свій політ.
Комусь для щастя — білий цвіт ромашки…
А іншому — під ноги цілий світ.
Та і тоді іще не вдовольниться,
Лиш апетит зуміє розпалить.
Зрадіє хтось, як сон ясний присниться,
Й захоче в цьому світі світло жить.
Такі ми, люди. Усього нам мало.
Постійно невдоволені життям.
Та, щоб життя до нас добрішим стало,
Добрішими ставати треба нам.

Подякувати автору

Картка Приватбанку

5168 7422 2562 7797

Відгуки
Коментарі Cackle