Яка спекота, просто неймовірно,
Як можна вижити людині в цій жарі?
Пливе по небу сонечко невпинно,
Бо літо, літо в нас о цій порі.
Це добре, що в нас літечко квітує,
Бо ж через трохи — в вирій попливе.
Та сонце якось дуже вже жартує,
Аж мліє на землі усе живе.
І хочеться весь час в воді сидіти,
Бо тільки у воді не гаряче.
Ну, а на сонці можна пригоріти,
Так сильно і нещадно так пече…
То ж серпень дуже хоче догодити,
Бо не було так жарко перед ним.
Могли не раз і дощики пролити,
І холод прилітав уже за тим…
А в серпні припекло — не передати,
І ні краплини дощику ніде.
І так весь місяць буде припікати,
Куди така жара нас приведе?