Серпневий вечір. Сонечко сідає,
А тихо так, листок не ворухне.
Кажан тихенько-тихо пролітає,
В травичці навіть коник не цвіркне…
Така повсюди надзвичайна тиша…
В тісненьких гніздах сплять пташки малі,
Беззвучно в небі хмарка шлях свій пише,
Ну, просто рай на цій святій землі…
І тихо-тихо темінь наповзає,
Сон під подушку примоститись встиг.
А місяць у віконце заглядає,
Та не спиняє свій постійний біг…