Серпневі дні останні цього літа.
То ж скоро осінь прийде звіддаля.
І річечка туманом буде вкрита,
І золотою стане вся земля,
А поки тихо літо догорає,
Ще вдень спекотно, просто благодать!
Але квітник не так уже палає
І цілу нічку коники свірчать.
А ластівки дзвеніти перестали,
Бо відлетіли якось всі нараз.
Збиратися гуртом лелеки стали,
Бо їм також вже відлітати час.
Ах, літечко… Як скоро все минає,
А так ще хочеться і радості, й тепла…
А літо променем останнім догорає,
Отак і юність наша відійшла,
Якось нараз. І вже не повернеться,
Лиш спогадом засвітиться колись.
Та з літом стрітись може доведеться…
Приходь на той рік, літо, не барись…