Найперше слово мовило дитя,
І вічне «МАМА» в космос полетіло.
Воно не стихне, поки є життя,
Від цього слова в світі посвітліло
І доброти прибавилось, й тепла,
І ласки щирої побільшало, й любові.
Бо мама першою людиною була
Для кожного із нас у дні чудові,
Коли у світ прийшли ми для життя,
І ніжні руки мамині відчули,
Всі найсвітліші, щирі почуття
Й себе людьми у світі цім збагнули.
У кожній мові слово є таке
Й звучить однаковісінько повсюди.
І почуття однаково палке
При цьому слові відчувають люди.
Бо образ мами враз тоді сплива
І пригортає, ніжить, і цілує.
Є в мовах й інші чарівні слова,
Та слово «МАМА» зцілює й лікує.
Натхнення, духу й сили додає,
Увись до мрій усіх нас піднімає.
Життя матуся діточкам дає,
А кращого у світі не буває.