Стукоче дощ мелодії осінні
І сірі розлилися кольори.
Вітри гудуть у верховітті сильні,
Похмуро небо дивиться згори.
І холодніше у повітрі стало.
Це осінь до середини іде.
І радості буває зовсім мало,
Коли вона негоду нам веде.
Та дощик за вікном нехай стукоче,
У хаті затишно і тепло… Не біда.
Водичка у калюжах хай плюскоче —
Земельці дуже треба ця вода.
Вона за літо спрагла, що й казати,
Так рідко випадали в нас дощі.
Доводилося квіти поливати,
І грядки у дворі, й усі кущі.
То ж осінь хай дощить, водичку сіє,
Напоїть землю радістю сповна.
А вітер у верхів’ї дує, віє.
Така погода, просто дивина…