Надія Красоткіна

Сумна осінь

А осінь до кінця вже добігає,
Холодна стала, сіра і сумна.
І на деревах листячка немає,
Її чекає дальня сторона.
Всього за день вона піде шляхами,
Кудись в минуле й більше не прийде.
Проститься вітерцем холодним з нами,
А за собою зиму приведе.
Колись згадаємо тривожними словами,
Бо в осінь цю у нас була війна.
Частенько осінь плакала дощами,
Стояла сіра, хмура і сумна.
А ми й не знали, що вона сумує
За тими дітьми, що пішли в бої
І кров у їхніх жилах не пульсує,
Знялися душі в небеса свої…
А осінь плакала прозорими сльозами,
Прощалася назавжди, навіки…
А завтра попрощається і з нами,
Залишить спогад по собі гіркий…

Відгуки

Social comments Cackle