Сьогодні хмари сонце заступили
Суцільним непроникним полотном.
І промінців на землю не пустили,
Стоять незрушно сірим табуном.
А день хотів би сонечком світити,
Щоб радувались на святій землі:
Трава зелена, люди, звірі, квіти
І грілися у ніжному теплі.
Ще й вітер холод всюди розганяє,
І завиває, свище та гуде…
У березні частенько так буває,
Від цього не сховаєшся ніде…
А квіти все одно порозквітали,
Бо день усім надії додає.
Із вирію пташки поприлітали,
Гніздечко мостить пташечка своє.
І все співає, радісно співає,
А пісня їй надії додає.
Над цілим світом голос той лунає,
А в нім натхнення, щастя, радість є.