Сірі хмари нависли згори.
Надувають замети вітри.
Це уже прилетіла зима
І пробитися сонцю дарма.
Холоди і сніги принесла,
І немає надворі тепла.
Згодом ще морозець приведе
І не буде водички ніде.
Тільки лід всі водойми скує.
У зими чародійство своє.
Що поробиш… Для зимоньки час.
Хай порадує казкою нас.
Бо узимку свої чудеса,
Хоч холодна та світла краса.
Сніг лапатий кружляє вгорі,
Кучугури великі в дворі.
На озерах і ріках — льодок,
Чарівний і веселий каток.
Часом іній прикрасить усе,
Казку гарну у край принесе.
А як вигляне сонце нараз.
Стане в світі ще більше прикрас.
Бо у небі займеться блакить,
Від проміння сніжок заблищить.
Заіскряться сніги в кольорах,
Стане гарно на луках, в лісах.
То ж принада і в зимоньки є —
Чародійство у неї своє.