Надія Красоткіна

Так хочеться

Так хочеться життя своє прожити:
В здоров’ї, щасті, в радості й теплі.
Дурницями голівку не сушити,
Змістовно вік прожити на землі.
В дитинстві ще талант якийсь відкрити,
Що десь ховається глибоко у тобі.
Коханим бути і людей любити,
В житті не піддаватися журбі.
Щоб всі незгоди йшли десь стороною,
А на путі минуло лихо й зло.
І бути хочеться щасливою такою,
Щоб випромінювати світло і тепло.
Так мріється в достатку вік прожити,
В гармонії зі світом і людьми.
Добро і радість кожен день творити
Й не бачити незгод за ворітьми.
Щоб світ засяяв щастям й добротою,
Робити те, що радість всім несе.
Живу з такою мрією простою,
Але в житті, чомусь, це ще не все.
Бо доля є, що нам не піддається.
Її змінить людині не дано.
Вона над нами іноді сміється,
І йде усе не так, як у кіно…
Й нічого вже не можна поміняти,
А добрі наміри ведуть у тартари…
Як жити правильно… Якби ж то знати…
А сонце усміхається згори
Й дає надію. Знову день настане.
То ж усміхнися й ти у небеса.
Все на свої місця відразу стане,
Тебе оточує на цій землі краса.
То ж треба жить, як мріється , щоденно,
В душі нести і світло, і тепло.
Я відчуваю, знаю достеменно —
Боротись треба, щоб там не було.

Відгуки

Social comments Cackle