Так швидко літо пролетіло
І от вже осінь на порі.
Вже листя трохи пожовтіло,
Небесна синява вгорі.
А дні тепленькі і погожі,
І айстр на клумбах — килими!
І часто дні на літо схожі,
Та це вже осінь, знаєм ми.
Бо дні коротші, довші ночі,
І холодніші вечори.
Тумани стеляться охоче
В лугах вечірньої пори.
Вже груші соком налилися,
Збирають люди врожаї.
Вітри співати узялися,
Сумні мелодії свої.
І кожен день нові картини
Малює осінь у гаю
Й дарує нам нові світлини
І я від них натхнення п’ю.
Бо у природі так чарівно,
Тут, ніби, казка ожила…
Красиво, навіть трохи дивно,
Що так багато ще тепла.
А осінь ходить-походжає
І сум у серденько несе.
Та листям шелестить, співає
І змінює в природі все…