Весна! Весна! Така краса повсюди,
А в серці — найніжніші почуття.
Радіють цій красі щасливі люди,
Бо в ній проходить все людське життя.
Краса дає нам сили, надихає
Насправді дивовижні чудеса.
І до польоту завжди закликає
У сині і бездонні небеса.
А пісня кличе у квітуче поле,
У пахощах настояні гаї…
За все тобі я дуже вдячна, доле,
За всі дороги і стежки мої.
За те, що насолоджуюсь красою,
Що вмію бачити цю казку наяву...
І дивуватися чарівною порою.
За те, що я людина, що живу…