А осінь і на осінь щось не схожа,
Так тепло-тепло, сонечко вгорі.
Стоїть собі рум’яна і пригожа,
Лише курличуть в небі журавлі

Так сумно, що аж серце тисне…
Їм покидати гнізда дуже жаль.
Тому тривога у повітрі висне
І розливається у небесах печаль.

А небо синє, в ньому ні хмаринки
І тішать айстр яскраві кольори!
Летять в повітрі срібні павутинки
І сонце усміхається згори.

Така от осінь. В ній всього доволі
Тепла і суму, аромату трав…
А зранку стелиться туман у чистім полі.
А ще листочок з дерева упав…