Надія Красоткіна

Така погода у зимі

Похмуро нині надворі
І дощ постукує в віконце.
Така погода у зимі,
З-за хмар не проглядає сонце.
Й на серденько лягла печаль,
І спогади, немов лавина…
І літ, які пройшли, так жаль,
Зима… Але ж у чім причина?
Чого так раптом сива мла
На мене почала впливати?
Я ж завжди вибратись могла
Із темряви і працювати…
А тут… Дивлюся у вікно
На ці пейзажі сумовиті…
Снують картини, як в кіно,
Печаллю й сумом перевиті.
А дощ ритмічно стукотить
І у минуле повертає…
В повітрі сива мла висить
А сум чогось не відпускає…
Та треба вибратись з тенет
І щось робити, щось робити…
Я не люблю такий момент,
Він просто заважає жити
І дивуватись не дає,
Він не дає увись злетіти.
А сум по хаті все снує,
І хоче волю підкорити.
Я тихо музику ввімкну,
Віддамся чарам, відпочину
І веселитися почну,
Бо від думок, мабуть загину…

Відгуки

Коментарі Cackle