Такий чарівний ранок народився!
Ось сонце вийшло в сині небеса!
З учора кардинально світ змінився.
Люблю, коли довкіл ясна краса.
І, навіть, квіти, що уже змарніли
Та інтерес втрачали до життя,
Всміхнулись сонечку й зраділи…
І відновились дивні почуття.
Бо стало все привабливе і гарне,
І радість в серці зразу ожила.
Тепер ніщо вже не здається марне,
Бо стало більше сонця і тепла.
І радості побільшало у світі,
І сонечко у серці ожило.
Люблю ці надзвичайні, дивні миті,
Як чисте небо, сонце і тепло.
Хоч це й зима, та просто дивовижна,
Бо хмар нема і сонце золоте.
Хоч й без морозу й холоду, не сніжна,
Та радість в кожнім серденьку цвіте.