Надія Красоткіна

То ж час настав

Не знаю я чого нам ще чекати,
Бо влада, як осина вже тремтить.
Готова і такий закон прийняти,
Щоб людям справді не хотілось жить.
Старається роти позатикати,
І язики готова виривать.
Майдан так люто прагне розігнати…
А люди як стояли, так стоять.
А влада біситься, нових вербує,
І вже готує знаменитий план…
Мабуть, таки, свою кончину чує,
Везе у Київ свій Антимайдан.
Їм платить гроші (з нашої кишені),
І здуру все спирається на схід.
Думки свої в людей і гроші в жмені,
Та розтає у їхнім серці лід.
Бо захід й схід свободу хоче мати,
Цивілізовано прожити вік.
Й за бандюків життя своє віддати
Не схоче жоден мудрий чоловік.
А влада біситься, нове планує,
Підскакує, як сірий горобець.
Країну не будує, а руйнує…
То ж час настав і владі цій — кінець!

Відгуки

Коментарі Cackle