То ж і ти у мріях в небо линь
Березневий ранок… Вже світліє.
За віконцем сонечко встає.
В серденьку народжується мрія,
І весна нам сили додає.
Усміхнуся сонечку привітно,
Бо й воно всміхнулося мені.
А у небі чисто і блакитно,
Як завжди буває навесні.
Сніг блищить і потихеньку тане,
Бо пригріло сонечко його.
А з-під снігу квіточка прогляне
І багато іншого всього,
Бо й метелик вилетить крилато,
Бджілка задзвенить, жук загуде,
І розквітне квіточок багато,
Але поки їх нема ніде,
Бо сніги зненацька налетіли —
Заметіль, хурделиця мела,
Білим полотном усе накрили.
Попрощалась зимонька й пішла…
І тепер весна у ріднім краї:
Сонце, квіти, радість і теплінь!
До гнізда пташина прилітає,
То ж і ти у мріях в небо линь!