Надія Красоткіна

То літо

Так жарко, парко, а дощу немає,
Хоч хмари щільно небо затягли.
І вітерець затих, не повіває,
Пов’яли трави й зовсім полягли…

Усе завмерло і чогось чекає,
Мабуть дощу, його чекаю й я.
А він з небес чогось не випадає,
Задумка в нього мабуть є своя.

Чого не йде? Волога так потрібна
І без дощу пропасти може все.
А сіра хмара на Мару подібна…
Можливо дощ вона нам принесе?

Дощу нема і надзвичайна тиша,
В повітрі і листок не ворухне.
Нічого і билинку не колише,
Бо вітерець принишк і не дихне…

Але то літо, довго так не буде,
Усе міняється, прийде й дощу пора…
Зрадіє все, найбільше, мабуть, люди,
Як дощ проллється посеред двора…

Відгуки

Social comments Cackle