Тішусь квітами-первоцвітами,
Бо вони світлу радість несуть.
А вітри поміж голими вітами
Свою пісню весняну ведуть
І летять… Що шукають по світові,
Що згубили вони по весні?
То притихнуть у білому цвітові,
Щось шепочуть, неначе у сні…
То зірвуться над чистими водами,
Хвилю здіймуть, зненацька задмуть…
В верболозах підуть хороводами,
То тихенько у гіллі замруть…
Стане тихо… Ніщо не ворушиться,
Все завмерло і дивиться ввись…
А весна ніжно ласкою вруниться…
То ж і ти в небеса подивись.
Там краса…