У кожного мова своя
Чуєш, як гарно співає пташина?
Скоро народиться день.
В білих віночках над ставом калина
І у віночках пісень.
Неба торкнулося перше проміння —
Пісня злітає у світ.
Пісня любові і ніжне цвітіння,
Щирий весняний привіт!
Світиться радістю днина погожа,
Сонце веселе сія.
Квіточка кожна на іншу не схожа,
Пісня своя в солов’я.
І у людей на Землі — різна мова,
Кожна на лад свій звучить.
А серед них і моя — світанкова
Мова у небо летить!
Світла моя, українська, пречиста,
Рідна, як небо й земля!
Ніжна, барвиста, свята й промениста,
Нею любов промовля!
Слово у пісню чарівну кладеться,
Радістю щиро бринить.
Хай до душі воно вам доторкнеться,
Щоб залишитись там жить!