Надія Красоткіна

У нас війна на сході все гримить

У нас війна на сході все гримить
І гинуть наші діти, наші діти…
І як це пекло людям припинить,
Щоб ми могли сміятися й радіти?
Чого війна триває вже роки,
Чому народ знедолений вмирає?
Не повертаються з війни чоловіки,
Дитина сиротою виростає…
І молодою залишається вдова,
І як їм далі жити в цьому світі?
Ну, а від влади лиш одні слова…
Вони свої діла спішать вершити.
А що їм люди? Що народ для них?
Вони не підкоряються народу,
Бо недоторкані! Скажіть, хіба не сміх,
Що вивели людей таку породу?
Війна на руку їм! Годує ж їх!
То як війну їм раптом припинити?
Отож, війна — це горе не для всіх,
Дає ж комусь нагоду — добре жити.
Тому й уже триває довгий час,
Вмирають на війні кривавій люди.
То ж, мабуть, треба винищити нас,
Тоді й мороки зайвої не буде…

Відгуки

Коментарі Cackle