Надія Красоткіна

У передчутті казки

Живу в передчутті Нового року,
Майструю щось для радості й краси.
Виходить гарно, все-таки нівроку,
А за вікном, ні сонця, ні роси…
Зима стоїть, хоч тепло і без снігу.
Сніг випадав, та вже розтав давно.
Зима ввірветься якось враз, з розбігу
І стане так, як в казці чи в кіно:
Морозно, світло, сніжно і красиво,
Засяють вогники чарівні у вікні.
І в кожен дім прийде велике диво —
Свята казкові, гарні та ясні.
А діти Морозенка будуть ждати,
Що принесе дарунки чарівні.
І цілий вечір в вікна заглядати,
Вночі вже стрінуть Діда уві сні.
А вранці — диво! Радість в кожній хаті!
Дарунки під ялинкою знайшли!
І будуть всі щасливі і крилаті,
Такими, як ніколи не були!
Бо казка завітала до дитини,
Й подарувала промінець тепла.
То ж щастя хай заходить до родини,
Щоб казка в кожнім домі ожила.

Відгуки

Social comments Cackle