Надія Красоткіна

У слові — сила!

Ах, що те слово? Що те слово варте?
Але скажи його людині від душі —
Торкнуться серця враз дотепні жарти,
І залоскочуть серденько вірші.

І стане тепло, затишно й щасливо,
І, навіть, крила виростуть умить.
У нас в усіх така душа вразлива —
То ж, говоріть слова хороші, говоріть!

Кажіть у будні і кажіть у свято.
Хай хвиля радості в людині ожива.
В житті нам треба зовсім небагато —
Любов людей і щирі їх слова.

Знання того, що ми комусь потрібні.
Й згориш жертовно, радісно, дотла!
Бо ми й дорослі на дітей подібні.
Всім доброти нам треба, і тепла.

Від щирості, любові і від ласки
душа, як квітка, ніжно розцвіте.
Не вбийте словом, а скажіть, будь ласка,
Людині слово ніжне і просте.

І хай вона радіє і сміється,
На крилах радості нехай увись летить.
У слові — сила! Нам, лише, здається,
Що ми без нього можем обійтись.

Відгуки

Коментарі Cackle