Надія Красоткіна

У центрі Волині стоїть гарне місто

У центрі Волині стоїть гарне місто.
Колись тут коваль проїжджав.
То ж кузню край шляху, де поле пречисте,
Для себе й людей обладнав.
Кував він підкови для коней щоденно,
Щоб добрий всім видався шлях.
І кузня дзвеніла врочисто й пісенно,
Був усміх на щирих вустах.
На честь коваля — місто Ковель назвали.
Шляхи по землі розійшлись.
Про нього в Європі усі добре знали,
Та знають й тепер, як колись.
Бо Ковель — це вузол уже залізничний,
Шляхи в усі боки ведуть.
Є напрямок західний, східний, північний,
Й на південь прокладений путь.
То ж символом міста є здавна підкова!
Звичайно, на честь коваля.
Бо ним же закладена міста основа,
Його не забула земля.
А нині іще й паровоз — символ міста,
Бо він потрудився для нас.
Й стоїть край вокзалу він тихо й врочисто,
І буде стояти весь час,
Як пам’ять про давні роки незабутні,
Роботу й період борні.
Про світлі години й часи лихолітні,
Як Ковель палав у вогні.
Про те, як трудилися люди робочі,
Щоб місто підняти з руїн.
Без сну і спочинку, до праці охочі:
За дідом і батьком йшов син.
Усі залізничники люди, мов криця,
Хоробрі та сильні, тривкі.
На них і тримається вся залізниця
І здавна, і в наші роки.
То ж трудяться люди охоче й завзято,
Щоб Ковель, як сад розцвітав.
То ж треба для них і придумати свято,
Щоб люд весь його святкував.
Це день залізничника в Ковелі-місті
Для міста і саме для нас.
І сурми сурмлять хай для нас урочисті,
Й пісні хай лунають весь час!
То ж хай у вас буде і щастя крилате,
Здоров’я з роси і води.
А серце хоробре і щире, й завзяте,
Та успіх і доля завжди.
Хай всім залізничникам світить зелено
Добро і добробут в житті.
Удача свій ритм відбиває шалено
І без перешкод на путі.

Тринадцятого жовтня, в цей осінній день
Для вас , хороші, ми засновуємо свято —
День ковельського залізничника крилате!
То ж хай лунає тисяча пісень.
День ковельського залізничника для вас!
Ви заслужили гарне особисте свято,
Бо трудитесь всі чесно і багато,
То ж знак почесний вам вручити час!

Відгуки

Social comments Cackle