Надія Красоткіна

У чеканні зими

Весну чекають всі, а зиму — ні.
Бо що зима? Це холоди й завії.
Незатишно і холодно мені
І гріють лише спогади та мрії.
Але зимою казка все ж іде —
Це новорічне свято ялинкове.
Воно нас у чарівний світ веде —
Яскраве, світле, добре і чудове.
І я живу в його передчутті,
Готую свічі, іграшки із вати.
Нема нічого кращого в житті,
Як подарунки людям дарувати.
Ходжу і вибираю залюбки.
Стараюсь я, щоб до душі припало.
І щось вдається вибрати, таки…
То ж подарунків є уже чимало.
А в рік Новий ще й Дід Мороз прийде
Й зі святом щиро-щиро привітає.
То що ж робити, хай зима іде,
Але не довго хай вона триває.
Сніжком посипле, морозцем скує,
Прикрасить інеєм сади сріблясто.
А там і довшим день уже стає,
І сонце буде пригрівати часто.
Ну, що ж робити, хай іде зима,
Все по порядку в світі, як ведеться.
А в синім небі й хмарочки нема,
Ще поки осінь сонячно сміється…

Відгуки

Social comments Cackle