Мене завжди події хвилювали:
Цунамі, чи пожежа, чи обвал.
Аварія, де люди постраждали…
В душі тривога і емоцій шквал.
Й сьогодні теж тривога серце тисне,
Та вибірково, хай Господь простить…
Сьогодні все російське ненависне,
Мені їх горе зовсім не болить.
У них пожежі, а мені байдуже,
Солдати перекинулись — на смерть…
Я не радію, та й не плачу дуже,
Тепер у нас пішло все шкереберть.
Бо йде війна і ворог наш — Росія,
Вона на нашу земля посяга.
Вона нас знищити і зруйнувати мріє,
Та Україна всім нам дорога.
Я на ворожу смерть не реагую,
Хоч сотнями хай гинуть всі на раз.
Я їх не хочу бачити й не чую,
Нас з ними нині порозводив час
На різні полюси на цій планеті.
А на моїй землі війна, бої.
Радію кожній вісточці в газеті,
Як верх беруть солдатики мої.
І щоб не відбувалося в Росії,
Мені байдуже, зовсім не болить.
І про одне сьогодні серце мріє,
Як московітів швидше перебить…