Надія Красоткіна

Усе міняється

Усе міняється: і світ, і люди,
Й стежина, що колись у світ вела.
Так, як було, нічого вже не буде,
Бо й мрія в світ за очі попливла…
І вже не вернеться ніколи і нічого,
Ні час, ні юність й молоді літа.
Та й повертатися нема до кого.
І в цьому, мабуть, істина свята.
Лиш думи повертаються в минуле
І спогади, що в серці, мов живі.
Бо там дитинство наше промайнуло,
І відкриття для кожного нові.
Ми пізнавали світ, хотіли знати
Усе на світі! Молоді були…
І нас було нікому не зламати,
Ми впевнені в собі у світ ішли.
Та всіх життя добряче покрутило,
Дісталось в пору кожному своє.
Комусь дало чи обламало крила
І залишились ми такі, як є.
А час летить… Усе на світі змінне
І світ, і люди, погляди й смаки.
Усе пройде, бо на землі все тлінне,
А ми живемо, поки що, таки…

Відгуки

Коментарі Cackle