Красу важливо бачити в простому:
У квітці, що голівку підняла,
В малій травинці, в небі голубому,
В грозі, що налетіла і пройшла…
У вітрові, що у садочку в’ється,
У пташці, що росу ранкову п’є.
У пагінцеві, що до сонця пнеться,
Бо все це рідне, дороге, твоє.
Це та земля, що нам дарує силу,
Наснагу, ласку, радість і тепло.
Вона людині дорога і мила,
І найрідніша, щоб там не було…