Надія Красоткіна

Ці квіти мають душу полум’яну

А ранок щось іще й не розвиднявся,
Похмуро й темно, хоч давно пора.
Густим туманом темно-сірим вбрався.
Він з ночі ще стоїть серед двора.
А квіти рожевіють із туману,
То хризантеми серце веселять.
Ці квіти мають душу полум’яну,
Сміливо до морозів ще стоять.
А все останнє відцвіло, змарніло,
Лежить на мокрій від дощу землі.
Зігнулось, почорніло, потьмяніло,
А в небі ходять чорні хмари злі.
І так щодня. Ще й вітер додається,
В трубі співає, в проводах гуде.
І день таким понурим видається,
І радості ніякої ніде…

Відгуки

Social comments Cackle