В синяві неба вгорі ні хмаринки,
А на деревах вже листя жовтіє.
Скрізь пролітають легкі павутинки.
Спокій і тишу природа леліє.
Квіти барвисті, умиті росою,
Тягнуть до сонця свої пелюсточки.
Все зачароване диво-красою.
Зрідка злітають додолу листочки.
А вітерець часом бавиться ними,
Враз підійме і в танку закружляє.
Зрідка у небі хмарками легкими
Птаство у теплі краї відлітає.
Осінь щоднини природу чарує,
В теплі тони все довкіл одягає.
Тиху мелодію серцю дарує,
Ніжним останнім теплом пригортає.