Надія Красоткіна

Чарівна українська мова

Чарівна українська мова,
В ній спів джерельця з-під верби,
Краса і витонченість слова,
Багато радості й журби.
У ній є щастя і кохання,
Травички шепіт навесні,
Світанки чисті і смеркання,
І найчарівніші пісні.
Струмочка ніжне жебоніння,
І подих вітру у гіллі,
Та зір далеких миготіння,
І запах свіжої ріллі.
Барвисті квіти в чистім полі,
Зерно добірне у жнива.
І завжди свіжий подих волі
Та найпривітніші слова.
Чоловіки у вишиванці,
Дівочі голови в вінку
І немовлята в колисанці,
На морі хвилі у танку.
На все у мові влучне слово,
Старіше, давнє і нове.
То ж мову треба знать чудово,
Хай в серденьку вона живе.
Як серце нею перейметься,
Вона над світом попливе
І злине мова, засміється,
З-під гніту вийде, оживе…
І зазвучить, і залунає,
Красу у Всесвіт понесе.
Народи в мирі об’єднає,
Над світом правду вознесе.
То ж хай лунає рідна мова
Чарівна, світла і жива!
Найкрасивіша, світанкова.
У ній і казка, і дива.
Красою сповнена по вінця,
Любима й топтана людьми…
Родинний код для українця,
Як буде мова – будем ми!

Відгуки

Social comments Cackle