Надія Красоткіна

Чарівний ранок світлу казку пише

Який же спокій! Вітерець не дише,
На дереві листок не ворухнеться.
Чарівний ранок світлу казку пише.
Я вже у казці чи мені здається…
Яка ж краса і дивина в природі,
Стоять у небі хмарки білуваті.
Лиш десь здалека — тисячі мелодій,
А всюди спокій, що й не передати…
Блищить роса і райдугою сяє,
Стоять краплинки на вістрі травички.
Краса незвична серденько вражає,
А над ставком мальовані вербички…
І каченята збились біля мами,
Завмерли в ніжнім спокою ясному.
Це світлі чари розлились над нами
І засвітились якось по-новому…
Краса безмежна в серце заглядає
І заворожує, тривожить і чарує,
Так щиро, лагідно і ніжно обіймає.
І стільки щастя й радості дарує…

Відгуки

Коментарі Cackle