Ще кілька днів і літечко мине,
Прилине осінь й на порозі стане.
Дрібненький дощик віялом війне,
А часом довго йти не перестане.
Та ще заграють синьо небеса,
І сонце променисте заспіває…
Та золотом засвітиться краса,
Бо осінь теж свою принаду має.
Та все ж не літо і тепло не те,
Бо холодніші й довші стали ночі,
Хоч припікає сонце золоте,
Й краса довкілля людям вабить очі,
Та все частіш приходять холоди,
А небо хмаритися частіше.
І буйні вітри вже летять сюди,
І день у день стає все холодніше…
То ж прийде осінь, бо її пора,
А літо у минулий час полине.
Ох, літо, літо, як весела гра…
Час дуже швидко на Землі цій плине…