Надія Красоткіна

Чи доля є

Чи доля є в людини, а чи ні?
Чи творимо її, як хто уміє?
Вона містична бачиться мені,
І загадкова, хто як розуміє…
Подумаєш, то творимо самі
Своє майбутнє, власними руками.
А часом випадковість каже: «Ні!»
І робить жарт чи злий, чи добрий з нами.
Як добрий, то радіємо тоді,
Бо нам фортунить, ждуть в житті удачі.
Як злий, то опиняємось в біді,
А люди кажуть: «То вони ледачі»…
Не раз плануєш, трудишся, як віл,
Щоб досягти вершини чималої.
Пройдеш, можливо, сто пекельних кіл,
А інші без труда завжди герої…
Комусь до рук сама удача йде,
А хтось талант, і розум, й волю має,
Але пробитися не може сам ніде,
То що ж його до щастя не пускає?
То й думаєш, чому то так в житті,
Один працює, сили докладає…
А інший без труда усі путі
З чиєюсь допомогою долає.
І думаєш, то, мабуть, доля є
У тому, навіть, де й коли родився,
Та й все тут роль свою відіграє,
І не важливо, як і де учився…
То є та доля у людей чи ні?
І ким записана та де? Не знаю.
І віриться, й не віриться мені,
Та я до всього сили докладаю…

Відгуки

Social comments Cackle