Надія Красоткіна

Чогось за все душа моя болить

Якесь передчуття незрозуміле,
Чогось за все душа моя болить…
Чи то вже сьогодення наболіле,
Чи знов якась біда на нас летить…
Не знаю ще, та спокою немає,
Щось насувається і жити не дає.
А що воно таке — ніхто не знає…
Хтось павутину, як павук снує
Й добро та ласку загрібає в сіті.
І сіє морок, та біду несе.
Ну, що то твориться у білім світі,
Що робить чорним і страшним усе?
А як від цього лиха вберегтися
І що робити… Хто б нам розказав…
Метелиці зимові узялися
І білий сніг на кров людську упав…
Скрізь стало біло, мов ніде нічого,
А в світі тихо, мов війни нема…
А серце у передчутті лихого,
Та поки білим вкрила все зима…

Відгуки

Social comments Cackle