Надія Красоткіна

Чогось не вистачає

Усім в житті чогось не вистачає:
То благ матеріальних, то пригод,
То мудрість й розум деколи втікає,
А на дорозі повно перешкод.
То мрій забракло і надій немає,
Не знає й сам, чого б іще хотів,
В квадраті п’ятого кута шукає,
А думку сформувати — бракне слів.
То доброти у серденьку бракує,
А то кудись дівається любов.
І заздрість добрі почуття блокує,
То ж у глухий куток уже зайшов.
То грошей брак, то сила покидає
І друзі відцурались всі нараз.
А молодість так швидко відпливає
І так нестримно відлітає час…
А нам постійно все чогось бракує,
То сонечка, то зливи, то вітрів…
Всевишній розум нас чомусь не чує,
Усе іде не так, як би хотів…
А, може, просто зупинитись варто
І придивитись до себе самих…
Життю зрадіти і сприйняти жарти,
Хай в серці лине музика і сміх.
Усе приймати, як дарунок долі,
Наповнити любов’ю і добром.
Ми все одно всі перед Богом голі,
То ж хай життя здається добрим сном
Чи казкою, що радість нам дарує,
Бо в світі ми живемо лише раз.
Хай світ красою й радістю чарує…
Задумайтесь над цим… І в добрий час!

Відгуки

Коментарі Cackle