Чорна, тиха літня нічка,
Вітерець не шелехне…
Зорі в небі, наче свічки,
Це захоплює мене…
Бо ж така краса навколо,
В небі — вічна глибина.
Серденько співає соло,
Пісня — ніжна і ясна…
А душа до зір злітає,
Де одвічна таїна.
Що там ніч від нас ховає?
Що розкаже нам вона?
Тиху літню, теплу ласку
Шле нам нічка на крилі.
І чарівну, дивну казку
Посилає до Землі.