Який чудовий день, неначе казка.
Хоч не весна… Далеко до весни…
Але від сонця йде тепло і ласка,
І це тепло приходить в наші сни.
І стільки щастя, що й не розказати,
Бо світ такий чарівний навкруги,
Що хочеться всю землю обійняти
І ліс далекий, гори, береги…
Бо все це рідне, серцю дуже миле.
Воно дарує спокій і красу.
Таке просте, з дитинства зрозуміле,
І я його в душі своїй несу.
Чарівний день аж хочеться співати,
Хоч особливого нічого і ніде…
Природа настрій свій бажає передати
І з нами бесіду через красу веде…